страхувач

страхувач
-а́, ч.
Особа чи установа, яка зобов'язується виплачувати страхове відшкодування при страхуванні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "страхувач" в других словарях:

  • страхувач — 1 іменник чоловічого роду, істота про людину страхувач 2 іменник чоловічого роду про установу …   Орфографічний словник української мови

  • договір — до/гово/ру, ч. Взаємне зобов язання, письмова або усна угода про права та обов язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами. •• Бодмере/йний до/гові/р документ, який підтверджує заставу судна для забезпечення позики.… …   Український тлумачний словник

  • ковернот — а, ч. Документ, що його видає страхувач; сповіщає страхувальника про те, що його інструкції виконані …   Український тлумачний словник

  • меморандум — у, ч. 1) Дипломатичний документ, у якому викладаються погляди уряду або урядів з якого небудь питання. 2) Доповідна записка, пояснювальна письмова довідка, лист із приводу певних питань, нотатка для пам яті. || розм. Про який небудь документ, у… …   Український тлумачний словник

  • страховий — а/, е/. 1) Стос. до страхування (у 2 знач.). || Признач. для соціального страхування. || у знач. ім. страхові/, ви/х, мн. Гроші, що їх вносять або одержують при страхуванні. •• Страхова/ медици/на форма медичного обслуговування населення з… …   Український тлумачний словник

  • страховик — а/, ч. Те саме, що страхувач …   Український тлумачний словник

  • страхувачка — и. Жін. до страхувач …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»